Привести до Порядку — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Судовий вісник №2 » Привести до Порядку

Привести до Порядку

На думку суддів, проект Порядку і методології оцінювання та самооцінювання судді загрожує суддівській незалежності

Христина ПОШЕЛЮЖНА
«Судовий вісник»

У березні 2019 року на виконання вимоги частини 6 статті 90 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) планує затвердити Порядок і методологію оцінювання та самооцінювання судді. Наразі триває процес обговорення проекту цього Порядку. Судді занепокоєні через документ, оприлюднений Комісією, і висловлюють до нього низку зауважень.

Регулярне оцінювання, за Законом, має проводитися з метою виявлення індивідуальних потреб судді щодо вдосконалення, стимулювання його до підтримання кваліфікації на належному рівні та професійного зростання (стаття 90 Закону). Також визначаються категорії оцінювачів, таких у Законі чотири: викладачі (тренери) Національної школи суддів України (НШС) (за результатами підготовки шляхом заповнення анкети); інші судді відповідного суду (шляхом анкетування); самі судді (шляхом заповнення анкети самооцінки); громадські об’єднання (шляхом незалежного оцінювання роботи судді в судових засіданнях). Результати регулярного оцінювання можуть враховуватися під час розгляду питання про проведення конкурсу на зайняття посади у відповідному суді (стаття 91 Закону).

У коментарі для «Судового вісника» суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Олександра Жуковська відзначає, що проект Порядку зараз активно обговорюється в суддівській спільноті, особисто у неї він також викликав багато зауважень — перш за все через загрозу для суддівської незалежності внаслідок посилення ролі адміністративного ресурсу в системі правосуддя. «Аналізуючи проект Порядку, я дійшла висновку, що запропонована методологія спотворює ідею оцінювання судді іншими суддями та самооцінювання, змішуючи поняття та мету кваліфікаційного оцінювання і регулярного оцінювання», — коментує суддя. За її словами, документ значною мірою суперечить Закону, Кодексу суддівської етики, а також Висновкам № 17 (2014) та № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (КРЕС). Стаття 126 Конституції України визначає, що незалежність і недоторканність судді гарантується Конституцією і законами України, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. «Натомість у проекті Порядку закладені механізми впливу, тому його необхідно кардинально змінити» — переконана пані Жуковська.

Вона пропонує виключити такі положення розділу 3 проекту Порядку: пункт 3.2 (згідно з яким суддя впродовж кожних трьох років повинен бути оцінений не менш ніж 10 суддями відповідного суду або не менше ніж 50 % фактично працюючих у відповідному суді суддів); пункт 3.3 (оцінювання судді іншими суддями може проводитися за запитом ВККС та згідно з визначеними у ньому строками, незалежно від установлених цим Порядком обмежень щодо періодів проведення оцінювання); підпункт 5 пункту 3.7 (голова суду або виконувач його обов’язків зобов’язаний кожні три роки інформувати Комісію про суддів, які відмовляються (не бажають) брати участь в оцінюванні інших суддів відповідного суду); пункт 3.9 (голова та заступник голови суду, секретар судової палати в період перебування на відповідній посаді повинні оцінити кожного суддю відповідного суду); підпункт 4 пункту 3.10.1 (під час проведення оцінювання суддя має право оцінювати суддів відповідного суду, не визначених йому графіком проведення оцінювання); підпункт 1 пункту 3.10.2 (під час проведення оцінювання суддя зобов’язаний протягом трьох років оцінити не менше двох суддів відповідного суду або відповідної палати суду); підпункт 2 пункту 3.12 (особа, відповідальна за узагальнення анкет оцінювання, складає висновок про результати оцінювання судді іншими суддями відповідного суду та ознайомлює з ним суддів цього суду); пункт 3.15 (висновок про результати оцінювання судді складається на підставі анкет його оцінювання іншими суддями…); пункт 3.16 (щодо вимог до висновку про результати оцінювання судді іншими суддями відповідного суду); пункт 3.17 (непроведення суддею оцінювання іншого судді згідно із затвердженим графіком не перешкоджає складанню висновку про результати оцінювання судді та розгляду відповідного питання на зборах суддів); пункт 3.19 (копія рішення зборів суддів про визначення результатів оцінювання судді іншими суддями направляється до Комісії для долучення до суддівського досьє…); пункт 3.21 (інформація стосовно суддів, які відмовляються брати участь в оцінюванні інших суддів у відповідному суді, долучається до відповідних суддівських досьє).

Також Олександра Жуковська радить виключити з проекту Порядку пункт 4.7 розділу 4 (інформація стосовно суддів, які у визначені цим розділом строки не заповнили анкети самооцінювання, направляється НШС до Комісії та долучається до відповідних суддівських досьє) і низку положень з розділу 5: абзац 2 пункту 5.18 (якщо у визначений період регулярного оцінювання роботи суддів окремий суддя відповідного суду з будь-яких причин відсутній на роботі, громадське об’єднання має право оцінити такого суддю в інший самостійно обраний громадським об’єднанням період у межах передбаченого рішенням Комісії загального періоду проведення регулярного оцінювання роботи суддів); пункт 5.28 (повідомлення про проведення оцінювання роботи судді розглядається головою суду або виконувачем його обов’язків); пункт 5.29 (про результати розгляду повідомлення голова суду або виконувач його обов’язків повинен поінформувати керівника громадського об’єднання та суддю, робота якого оцінюється, не пізніше трьох робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення до суду); пункт 5.32 (за організацію оцінювання роботи в суді є відповідальним голова відповідного суду або виконувач його обов’язків на момент проведення оцінювання); абзац 2 пункту 5.37 (поля анкети можуть змінюватись та доповнюватись). А з розділу 6 виключити: пункт 6.1 (регулярне оцінювання проводиться відповідно до методології кваліфікаційного оцінювання, що визначена Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення); підпункт 6.2.5 пункту 6.2 (критерій регулярного оцінювання доброчесність); підпункт 6.3.3 пункту 6.3 (видалити посилання на оцінку доброчесності); пункт 6.6 (результати регулярного оцінювання судді враховуються під час кваліфікаційного оцінювання відповідного судді).

За словами пані Жуковської, аби усвідомити, чому запропонована модель оцінювання в проекті Порядку є неприйнятною, потрібно розуміти базові принципи функціонування судової влади, особливості взаємовідносини між суддями, а також різницю між правовою природою кваліфікаційного оцінювання та регулярного оцінювання суддів. Кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними Законом критеріями. Ця процедура є складною і тривалою, а від її результатів залежить суддівська кар’єра. Натомість результати регулярного оцінювання можуть враховуватися під час розгляду питання про проведення конкурсу на зайняття посади у відповідному суді. «Тобто, регулярне оцінювання судді за Законом може вплинути на кар’єру судді лише у тому випадку, якщо він вирішить взяти участь у конкурсі на зайняття посади судді у відповідному суді!» — акцентує увагу коментатор.

Олександра Жуковська додає, що основна ідея регулярного оцінювання — це допомога у професійному самовдосконаленні судді, щоб виявити, над чим потрібно попрацювати судді, і викликати бажання це зробити. Результатом є професійне зростання, удосконалення навичок. Кваліфікаційне оцінювання ж встановлює відповідність чи невідповідність уже займаній посаді і має результатом або надання можливості судді працювати далі, або подання судді на звільнення і втрату повноважень. «А в запропонованому проекті Порядку змішали дві процедури і виписали так, що ніби регулярне оцінювання є частиною кваліфікаційного оцінювання та служать вони одній меті. А це неправильно і не відповідає Закону» — переконана суддя.

Вона зазначає, що частина пунктів проекту Порядку суперечать Закону та призводять до спотворення ідеї і завдання регулярного оцінювання, яке в цьому випадку виступає інструментом впливу на суддю. Наприклад, за пунктом 6.1 проекту, регулярне оцінювання проводиться відповідно до методології кваліфікаційного оцінювання, що визначена Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення. Суддя вважає, що така норма не має права на існування і вкотре наголошує, що кваліфікаційне оцінювання і регулярне оцінювання є різними правовими процедурами, які фізично не можуть відбуватися відповідно до одного порядку і методології!

Олександра Жуковська переконана, що проект Порядку потребує значного доопрацювання. «Наприклад, у Порядку має бути гарантоване право судді подати пояснення та заперечення на анкету його оцінювання іншими суддями відповідного суду. Такі пояснення та заперечення мають зберігатися разом з анкетою оцінювання такого судді в його особовій справі, а їх копії — направленню до НШС разом із копіями відповідних анкет. Крім того, у Порядку має бути передбачено правовий режим анкет оцінювання судді іншими суддями відповідного суду та анкет самооцінювання судді (з доданими до них документами та матеріалами) як такі, що мають статус «для службового користування» — наводить приклади суддя.

«Таким чином, в основу моделі регулярного оцінювання має бути покладена легітимна мета пропорційна гарантіям незалежності судді» — резюмує пані Жуковська. На завершення вона акцентує увагу на необхідності внесення змін до частини 6 статті 90 Закону, оскільки Порядок щодо регулярного оцінювання має затверджувати не ВККС, а З’їзд суддів України як найвищий орган суддівського самоврядування або Рада суддів України як вищий орган суддівського самоврядування, який діє як виконавчий орган з’їзду суддів України. «Очевидно, що регулярне оцінювання суддів не належить до компетенції ВККС, а знаходиться у площині повноважень суддівського самоврядування», — говорить суддя та висловлює сподівання, що законодавець виправить цю ситуацію, адже незалежність судової влади є основою демократії.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

Зміст

Актуально

Приватний розшук

За кордоном

Євроскептицизм

За лаштунками

З’їзд угору

У просторі і в часі

Системний бій

Привести до Порядку

Обитель правосуддя

Гідний для наслідування

Поза процесом

Хіт-порад: орієнтовний Порадник із комунікації — нова настільна книга для представників Феміди

Прецеденты

Валютні коливання

Судова практика

Припинення судимості анулює всі кримінально-правові 
та загальноправові наслідки засудження 
та призначення покарання

Акцизні накладні слід вважати зареєстрованими 
у день їх фактичного отримання контролюючим органом

Про нюанси застосування арбітражного застереження

Обласне позначення

Щодо особливостей притягнення судді до кримінальної відповідальності

Формативне врегулювання

Надрові рішення

Державний підхід

Щодо доказів на підтвердження факту виконання господарської операції

Інші новини

PRAVO.UA