Олексій НАСАДЮК
«Судовий вісник»

На початку березня 2019 року в Казахстані набули чинності зміни до Конституційного закону «Про внесення змін і доповнень до Конституційного закону «Про судову систему та статус суддів Республіки Казахстан» і Закону «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Казахстан з питань модернізації судової системи». Серед іншого, питання кадрового забезпечення судів передані від Верховного суду Казахстану до Вищої судової ради Республіки Казахстан (ВСР) та відповідно модернізовано діяльність ВСР. Ці зміни стали черговим кроком реформ, розпочатих ще 2015 року.

Зокрема, до повноважень Вищої судової ради Республіки Казахстан до існуючих повноважень щодо конкурсного відбору кандидатів на посади суддів повністю віднесені питання формування кадрового резерву на суддівські посади, дисциплінарної відповідальності суддів та проведення конкурсного відбору голів колегій обласних судів. Крім того, змінено підходи щодо формування складу Ради — з квоти судового корпусу виключені судді у відставці. Наразі не менше половини складу ВСР мають бути діючими суддями. Введено ротаційний порядок заміни половини обраних членів Ради через кожні півтора року.

Що стосується кадрового забезпечення судів, у Казахстані діє багаторівнева система добору майбутніх суддів, що включає стажування (або навчання в Академії правосуддя при Верховному суді Республіки Казахстан), кваліфікаційне оцінювання та конкурсний відбір майбутніх суддів.

Кваліфікаційний іспит — це початковий етап відбору осіб, які вперше претендують на зайняття суддівської посади. Під час іспиту перевіряються професійні знання і навички кандидатів, встановлюється рівень їхньої кваліфікації, визначається наявність морально–етичних якостей, необхідних для заняття суддівської посади. У рамках іспиту кандидати проходять психологічне тестування і пишуть есе, здають комп’ютерне тестування на знання національного законодавства та вирішують кейсові завдання, що моделюють конкретні ситуації із судової практики. У 2018 році було запроваджено оновлену, значно жорсткішу систему кваліфікаційного іспиту. Як наслідок, успішно пройшли випробування лише 11 % претендентів, причому 2/3 були «відсіяні» на етапі психологічного тестування. Перед конкурсним відбором особи, які успішно склали кваліфікаційний іспит, повинні також пройти поліграфологічне дослідження з метою отримання додаткової інформації та перевірки достовірності відомостей, що ними повідомляються.

Цікаво, що ВСР планує в перспективі використовувати підходи, що дають змогу оцінювати знання і навички кандидатів за підсумками проходження декількох етапів іспиту, не відсіюючи їх після кожного такого етапу (використання так званого кумулятивного ефекту). Також під час проведення іспиту та подальшого конкурсного відбору ширше використовуватимуться технології, що застосовуються в HR-менеджменті.

З червня 2018 року було введено нову систему конкурсного відбору суддів. Важливою новелою казахстанського законодавства вже у 2019 році стала відмова від письмових порук від діючих суддів та суддів у відставці.

Поетапна система оцінки кандидатів передбачає перевірку відповідності кандидатів встановленим законодавством вимогам та їх оцінку спеціальною комп’ютерною програмою за цифровими критеріями (зокрема, таких як юридичний і суддівський стаж, результат кваліфікаційного іспиту, освітній рівень), які підраховуються автоматично. На наступному етапі проводиться комплексна оцінка кандидатів постійними членами Ради за системою диференційованих оціночних критеріїв (таких, наприклад, як якість правосуддя, думка органів суддівського співтовариства, характеристика тощо). За підсумками всіх етапів оцінки проводиться інтерв’ювання кандидатів членами Ради за участю суддів Верховного Суду Республіки Казахстан.

За даними ВСР, у середньому в одному конкурсі беруть участь до 300 претендентів. Найбільша кількість претендентів спостерігається в конкурсах на вакантні посади в судах міст Астани (недавно перейменованого на Нур–Султан) та Алмати — до 59 осіб на одну вакансію. Середній вік осіб, уперше призначених суддями, тобто суддями районних судів, склав 36 років при середньому юридичному стажі — 11 років. Середній вік осіб, призначених суддями обласних судів, склав 46 років при середньому суддівському стажі 14 років.

Разом із тим упродовж останніх років у Казахстані спостерігається тенденція зменшення кількості осіб, які бажають працювати суддею. Це пов’язують із законодавчими змінами в 2015 та 2017 роках, коли вимоги для майбутніх суддів були значно посиленні (для прикладу, необхідний юридичний стаж підвищено з двох до десяти років). Як наслідок, у 2019 році стаж зменшено вдвоє, водночас передбачено збільшення суддівської винагороди, запроваджують ся механізми заповнення вакансій у непопулярних судах кандидатами, які претендували до інших судів. Не виключається й подальше спрощення відбору суддів. Це, зокрема, рекомендує і Венеціанська комісія в своїй оцінці концепції казахстанської реформи, яку було втілено в 2019 році.