ВАС настав

Незабаром Україна отримає наповнений Верховний Суд та перших в історії національного правосуддя суддів Вищого антикорупційного суду

Світлана ТАРАСОВА,

Христина ПОШЕЛЮЖНА

«Судовий вісник» 

Кадрове наповнення Верховного Суду (ВС) та формування нової судової інстанції — Вищого антикорупційного суду (ВАС), який повинен запрацювати до кінця цього літа, — вийшло на фінішну
пряму.

Понад півроку знадобилося Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ВККС) для проведення конкурсів та визначення переможців на посади суддів цих судів. Підсумкове засідання ВККС, на якому було затверджено рейтинги кандидатів, відбулося 6 березня 2019 року, а вже наступного дня, 7 березня, Комісія підбила підсумки конкурсів на брифінгу.

Нагадаємо, що конкурс до ВС було оголошено на 78 вакантних посад суддів, з них до Касаційного адміністративного суду (КАС) — 26, Касаційного господарського суду (КГС) — 16, Касаційного цивільного суду (КЦС) — 23 та Касаційного кримінального суду (ККС) — 13 посад. Вакантні посади до ВАС мають зайняти 39 переможців конкурсу, з них 12 посад в Апеляційній палаті та 27 — у першій інстанції ВАС.

Зазначимо, що на брифінгу представники ВККС ознайомили журналістів з «портретом» переможців конкурсу на посаду судді ВАС. Зокрема, серед них на 12 вакантних посад Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду одну половину складають судді, а іншу — адвокати та науковці. У цьому аспекті ситуація з першою інстанцією ВАС схожа: серед 27 переможців у відсотковому відношенні 60 % — судді, і відповідно інші 40 % кандидатів на вакантні посади мають досвід роботи адвокатами та науковцями.

У Верховному Суді представників судової гілки влади — переможців конкурсу — виявилась більшість. Серед 78 «фіналістів» судовий корпус представляють 69 %, тобто 54 судді, 18 % є науковцями та 9 % — адвокатами, крім того, є три переможці конкурсу із сукупним стажем.

У касаційних судах розподіл такий: Касаційний адміністративний суд — 20 суддів, чотири науковці, один адвокат та один кандидат із сукупним стажем з 26 вакантних посад; Касаційний господарський суд — 11 суддів, два науковці і три адвокати з 16 посад; Касаційний кримінальний суд — серед 13 переможців дев’ять суддів, три науковці та один адвокат; Касаційний цивільний суд — на 23 посади претендують 14 суддів, п’ять науковців, два адвокати та два кандидати із сукупним стажем.

Якщо подивитися на кандидатів за «віковим зрізом», то більшість переможців до ВАС у віці від 30—39 років, що свідчить про готовність відправляти правосуддя у новому судовому органі більш молодим поколінням. Для порівняння, до ВС претендують переможці у віці 40—49 років. При цьому найстарший кандидат на посаду судді також пройшов відбір до ВС (60—63 роки відповідно до статистики ВККС), а у ВАС лише чотири переможці відповідають віку від 50 до 59 років і є найстаршими.

«Україна продемонструвала єдиний приклад у світі, коли створення двох найвищих судів — Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду — в країні відбувається одночасно. Ці процедури стали можливими у результаті судової реформи. 6 березня Комісія завершила формування Верховного Суду, що вже рік отримує позитивні відгуки про свою роботу. Ця робота свідчить, що процедури ВККС доводять свою ефективність щодо якісного кадрового наповнення судових інституцій», — зазначив голова ВККС Сергій Козьяков. Крім того, він звернув увагу, що унікальність проведення такого конкурсу до ВАС полягала в участі міжнародних експертів у всьому процесі.

У свою чергу, Станіслав Щотка, заступник голови ВККС, запевнив присутніх, що до фінального рейтингу потрапили найдостойніші кандидати, які успішно пройшли всі етапи конкурсу та до яких не було питань з боку Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) або вони змогли їх пояснити настільки переконливо, що всі питання були зняті. «Це означає, що всі переможці конкурсу отримали «зелене світло» від міжнародних експертів, які ретельно перевірили деталі їхніх біографій, а Україна стала першою країною, яка запросила до добору суддів міжнародних експертів», — додав він.

Повертаючись до статистичних даних, нагадаємо, що документи для участі у конкурсі подали 343 кандидати, з них допущено до участі 270, однак лише 156 осіб успішно склали тестування, 113 — практичне завдання, з яких 81 — до Вищого антикорупційного суду та 32 — до Апеляційної палати ВАС. У той же час у ГРМЕ до 49 кандидатів, що у відсотковому співвідношенні складає 43 %, виникли питання щодо їх доброчесності та професійності. Решта кандидатів, до яких не було питань, перейшли до наступного етапу конкурсу — співбесід за результатами дослідження досьє. Зрештою, у фінальному рейтингу взяв участь 71  кандидат на 39 вакантних посад.

Стосовно Верховного Суду, до ВККС надійшло 659 заяв про намір взяти участь у конкурсі, а допущено було 566 кандидатів. Безпосередньо на анонімне тестування з’явилось 525 кандидатів, з яких успішно склали тести — 316. До наступного етапу — співбесід після складення практичного завдання — перейшли вже 235 кандидатів. «За період фінального етапу другого конкурсу до Верховного Суду «Дослідження досьє та співбесіди» 46 кандидатів із 235 не підтвердили своєї здатності здійснювати правосуддя у Верховному Суді. Саме таким чином зі 185 кандидатів Комісія сформувала рейтинг до найвищої судової інстанції України», — зазначили представники ВККС під час брифінгу.

Не залишилося поза увагою і таке питання, як висновки Громадської ради доброчесності (ГРД) щодо деяких кандидатів. Як пояснив член ВККС Михайло Макарчук, усі висновки ГРД були розглянуті на пленарних засіданнях Комісії в присутності членів Ради. «Кандидати, які мали негативні висновки, надавали відповідні документи та свої пояснення щодо питань, які до них висувались. І хоча представники Громадської ради доброчесності не завжди погоджувались з поясненнями кандидатів, їхня рекомендація до призначення означає, що Комісія зробила ретельну правову оцінку всіх матеріалів, у тому числі від чисельних державних органів. Категорично некоректним є застосування категорії «недоброчесні» до тих кандидатів, які успішно використали своє право на відповідь під час процедури конкурсу», — пояснив пан Макарчук.

Варто відзначити, що в той же день 7 березня ц.р. з’явилася інформація на офіційному сайті Вищої ради правосуддя (ВРП) про врегулювання конфлікту інтересів членів ВРП Ігоря Бенедисюка, Наталі Волковицької, Миколи Гусака і Тетяни Малашенкової, які стали переможцями конкурсу на посаду судді Верховного Суду. Зокрема, було прийняте рішення, що ці особи не братимуть участі в розгляді ВРП, його органами і одноосібно матеріалів кандидатів, щодо яких ВККС внесені рекомендації про призначення на посаду судді Верховного Суду, і в прийнятті відповідних рішень.

Таким чином, естафету в подальших процедурних питаннях щодо призначення переможців конкурсу на вакантні посади суддів ВС та ВАС перейняла Вища рада правосуддя. І вона не збиралася баритися.

Хто є хто у ВАС

Президент України Петро Порошенко неодноразово наголошував на тому, що конкурс з відбору майбутніх суддів — першопрохідців у питанні «антикорупційної юрисдикції» — завершиться ще до чергових президентських виборів. І чомусь не доводиться сумніватися в тому, що подання ВРП він реалізує якомога швидше.

Отже, засідання Ради, на якому розглядалося питання ВАС, відбулося 18 березня ц.р. Тоді вона представила для призначення Президентові України 35 із 37 переможців конкурсу до ВАС. Йдеться про десять претендентів до Апеляційної палати ВАС: юрисконсульта Вищого професійного училища № 1 м. Рівне, адвоката Миколу Глотова, суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Інну Калугіну, доцента кафедри кримінального права Національного університету «Одеська юридична академія» Дмитра Михайленка, керуючого партнера адвокатського об’єднання «ОПС ЛІГАЛ» Андрія Никифорова, суддю Апеляційного суду Львівської області Олега Павлишина, суддю Чугуївського міського суду Харківської області Ігоря Панаіда, голову адвокатського об’єднання «Українська адвокатська група» Віктора Панкулича, суддю П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області Олександра Семенникова, суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Валерію Чорну та суддю Монастирищенського районного суду Черкаської області Даниїлу Чорненьку.

Окрім того, ВРП дала «путівку» в першу інстанцію ВАС таким переможцям конкурсу: судді Тернопільського окружного адміністративного суду Інні Білоус, судді Заводського районного суду м. Миколаєва Андрію Біцюку, судді Господарського суду Дніпропетровської області Володимиру Вороньку, судді Новосанжарського районного суду Полтавської області Тетяні Гавриленко, адвокатові Віталію Дубасу, судді Теплицького районного суду Вінницької області у відставці Ларисі Задорожній, судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олегу Коліушу, завідувачу кафедри господарського та адміністративного права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Олексію Кравчуку, судді Комсомольського міського суду Полтавської області Віталію Крикливому, судді Тростянецького районного суду Сумської області Віктору Маслову, керівникові за сумісництвом адвокатського об’єднання «Веста» Вірі Михайленко, суддям Охтирського міськрайонного суду Сумської області Наталі Мовчан та Оксані Олійник, адвокатові Сергію Мойсаку, директорові ТОВ «Лінія Права», адвокатові Віктору Ногачевському, судді Жмеринецького міськрайонного суду Вінницької області Ользі Саландяк, юристу ТОВ НВП «Альянс-Д» Катерині Сікорі, судді Шаргородського районного суду Вінницької області Ігорю Строгому, судді Печенізького районного суду Харківської області Олені Танасевич, голові адвокатського об’єднання «Больверк», адвокатові Олегу Ткаченку, голові Гребінківського районного суду Полтавської області Лесі Федорак, старшому партнерові адвокатського об’єднання A.C.F. Partners Олегу Федорову, судді Куйбишевського районного суду Запорізької області Тимуру Хамзіну, судді Луганського окружного адміністративного суду Катерині Широкій та адвокатові Ярославу Шкодіну.

Натомість «жовту картку» показано асистентові кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Сергію Боднарю та доцентові кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Володимиру Цікалу. Обидва є переможцями конкурсу до Апеляційної палати ВАС. Також ВРП відклала розгляд питання щодо внесення подання Президентові України про призначення керуючого Адвокатського бюро «Маркіяна Галабали» Маркіяна Галабали та начальника Департаменту міжнародного, приватного та фінансового права адвокатського об’єднання «Ситнюк і Партнери» Євгена Крука на посади суддів Вищого антикорупційного суду. Кандидатури всіх чотирьох претендентів розглядатимуться на засіданні 28 березня 2019 року.

Члени ВРП у пана Бондаря цікавились невідповідністю деяких цифр у декларації (йшлося про 400 грн), про його декларацію родинних зв’язків, його характеристику, підписану ректором без реквізитів та дати видачі…

У 2016 році на Володимира Цікала було складено адміністративний протокол, згідно з яким він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Цей протокол був предметом судового розгляду, і суд закрив провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину. Саме ця ситуація зацікавила членів ВРП при розгляді матеріалів переможця конкурсу. Такі обставини, на думку доповідача, можуть викликати ґрунтовні сумніви у відповідності кандидата критерію доброчесності та негативно вплинути на суспільну думку щодо судової влади у зв’язку з таким призначенням.

У пана Галабали оцінювачі запитували, чи достатньо у нього досвіду участі в кримінальних справах, адже більшість справ, які він супроводжував як адвокат, були господарськими. Той підтвердив, що, справді, раніше він займався переважно господарськими, адміністративними та цивільними справами, однак з 2014 року, після Революції Гідності, характер його роботи змінився і 70 % справ є кримінальними.

Під пильною увагою Ради опинилося також притягнення кандидата до ВАС до адміністративної відповідальності за незаконний перетин кордону за рішенням суду в листопаді 2017-го. Тоді Адвокатське бюро «Маркіяна Галабали» представляло інтереси колишнього президента Грузії Міхеіла Саакашвілі. У Євгена Крука також запитували про досвід у кримінальних справах з «корупційним компонентом». Він запевнив, що займається всіма категоріями справ. Окрім того, свого часу щодо нього виносилась окрема ухвала судом апеляційної інстанції, яка пройшла перевірку судом касаційної інстанції. Однак сам переможець конкурсу переконаний, що цей судовий документ суперечить практиці Верховного Суду.

ВС на старті

Наступні два дні Вища рада правосуддя присвятила розглядові матеріалів кандидатів до Верховного Суду. На початку засідання Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, яка входить до складу Ради за посадою, заявила самовідвід. Вона запевнила, що немає ніякого приватного інтересу щодо розгляду питання порядку денного, однак, аби усунути будь-які сумніви в її необ’єктивності чи упередженості, вона вирішила самоусунутись від процесу. Члени ВРП відмовили в задоволенні заяви пані Данішевської.

Зокрема, було прийняте рішення внести Президентові України подання про призначення на посади суддів до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 21 кандидата: керуючого партнера Адвокатського бюро «Бурлаков і Партнери», адвоката Сергія Бурлакова, судді Апеляційного суду Запорізької області
Ірини Воробйової, судді Апеляційного суду Волинської області Андрія Грушицького, виконавчого директора управління проблемних активів та судового захисту Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів акціонерного товариства «СБЕРБАНК» Ігоря Гулейкова, судді Апеляційного суду Донецької області Ірини Дундар, судді Апеляційного суду Донецької області Валентини Жданової, судді Апеляційного суду Вінницької області Андрія Зайцева, доцента кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Вадима Ігнатенка, судді Апеляційного суду Одеської області Андрія Калараша, судді Апеляційного суду Луганської області Євгена Коротенка, судді Зарічного районного суду м. Суми Ганни Кривцової, судді Деснянського районного суду м. Чернігова Ірини Литвиненко, доцента, завідувача кафедри цивільно-правових дисциплін Національного університету «Острозька академія» Руслана Лідовця, судді у відставці Апеляційного суду Дніпропетровської області Олексія Осіяна, судді Дружківського міського суду Донецької області Євгена Петрова, судді Апеляційного суду Волинської області Миколи Русинчука, доцента кафедри цивільного процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Наталії Сакари, заступника керівника апарату Верховного Суду України Валентина Сердюка, судді Оболонського районного суду м. Києва Максима Тітова, заступника голови суду Придніпровського районного суду м. Черкаси Владислава Шиповича та судді Апеляційного суду Чернівецької області Василя Яремка.

Крім того, ВРП внесла подання про призначення 14 кандидатів на посади суддів до Касаційного господарського суду у складі ВС: голови ВРП Ігоря Бенедисюка, членів Ради Наталі Волковицької та Тетяни Малашенкової, доцента кафедри трудового, екологічного та аграрного права навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Надії Багай, судді Господарського суду Вінницької області Олександри Банаської, голови суду Господарського суду Закарпатської області Олега Васьковського, судді Київського апеляційного господарського суду Юрія Власова, завідувача кафедри цивільного, господарського та екологічного права Університету митної справи та фінансів Віталія Зуєва, заступника генерального директора з правових питань ТОВ «НК ІТ-ПРОЕКТ» Ірини Колос, суддів Вищого господарського суду України (ВГСУ) Надії Губенко, Ірини Кондратової, Ольги Кролевець, судді, секретаря судової палати Костянтина Огородніка та заступника начальника департаменту з судової роботи юридичного департаменту ПАТ «НАК «Нафтогаз України», адвоката Олексія Случа.

12 кандидатів були представлені для призначення на посади суддів Касаційного кримінального суду у складі ВС: доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Герман Анісімов, голова Подільського районного суду м. Києва Василь Бородій, викладач-координатор відділу підготовки викладачів (тренерів) Національної школи суддів України Ольга Булейко, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Жанна Єленіна, суддя Апеляційного суду Рівненської області Сергій Єремейчук, суддя Апеляційного суду Черкаської області Ігор Іваненко, суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Микола Ковтунович, завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики Івано-Франківського юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія» Галина Крет, суддя Апеляційного суду Луганської області Юрій Луганський, екс-суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Олена Святська, доцент кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Сергій Фомін та адвокат Андрій Чистик.

Також Вища рада правосуддя внесла Президентові України подання про призначення на посади суддів до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 22 кандидатів. Ними є: професор кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету Мирослава Білак, судді Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) Наталія Блажівська, Олена Калашнікова та Євгенія Усенко, член ВРП Микола Гусак, голова Сумського районного суду Сумської області Ігор Дашутін, адвокат адвокатського об’єднання «МАКСИМУС» Альберт Єзеров, заступник голови Полтавського окружного адміністративного суду Людмила Єресько, адвокат Ігор Желєзний, суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Андрій Жук, судді Вінницького апеляційного адміністративного суду Андрій Загороднюк та Жанна Мельник-Томенко, суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ольга Кашпур, голова громадської спілки «Податки України» Наталія Мартинюк, доцент кафедри адміністративного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олеся Радишевська, суддя, секретар судової палати Львівського апеляційного адміністративного суду Андрій Рибачук, заступник голови Сумського окружного адміністративного суду Володимир Соколов, суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Лариса Тацій, голова Луганського окружного адміністративного суду Сергій Чиркін, суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Наталія Шевцова, суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Олег Шишов та суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Микола Яковенко.

Але не для всіх переможців конкурсу ці засідання ВРП завершились позитивно. Розгляд матеріалів деяких кандидатів Рада вирішила відкласти. Зокрема, на паузу поставлені матеріли заступника голови адвокатського об’єднання «Рада» Євгенія Краснощокова — кандидата до КЦС ВС, судді ВГСУ Валерія Картере та заступника голови ВГСУ Сергія Могила — кандидатів до КГС ВС, судді Верховного Суду України Світлани Вус — претендента до ККС ВС, а також матеріали чотирьох кандидатів до КАС ВС: судді Київського апеляційного адміністративного суду Олени Губської, професора кафедри адміністративного та господарського права Запорізького національного університету Семена Стеценка, судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Сергія Уханенка та судді ВАСУ у відставці Тетяни Чумаченко.

А от «червону картку» ВРП показала претенденту до КЦС ВС, голові Бахмацького районного суду Чернігівської області Павлу Пархоменку. ВРП ухвалила відмовити у внесенні подання Президентові України про його призначення на посаду судді ВС. Члени Ради поцікавились у нього, чи зробив він висновки з дисциплінарної справи, адже у випадку призначення переходить на зовсім іншу орбіту. Суддя запевнив, що так, висновки зробив, а робота на посаді судді Верховного Суду — це велика відповідальність, Верховний Суд — це приклад суду, зразок для інших судів, юридичної сфери та суспільства. Також запитували, чи, врешті-решт, суддя ознайомився зі способами та порядком відносин між державними установами, суддями та іноземними державними установами (очевидно, саме цього стосувалася дисциплінарна скарга, яку розглядала свого часу Рада)… Суддя відповів ствердно: «На підставі міжнародних угод, через Міністерство юстиції України, це не може відбуватися в приватному порядку». Член ВРП ще раз уточнив: «Тобто ви хотіли сказати, що має бути офіційний запит іноземного компетентного органу про надання правової допомоги і не на приватний емейл?». — «Так», — сказав Павло Пархоменко.

Отже, більшість кандидатів отримали свої «путівки» до ВАС та ВС, кандидатури деяких Рада розгляне найближчим часом, а у ВККС нарешті з’явиться більше часу, аби взятися за не менш важливі справи, такі як добір кандидатів на посади суддів уперше та конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Матеріал опубліковано в газеті “Судовий вісник” (№3 від 29.03.2019)