Сьогодні в Києві проходить II Форум з екології та сталого розвитку. Захід присвячено широкому спектру питань «зеленої» трансформації України, нової кліматичної політики, впровадження ESG-стандартів, а також захисту екологічних прав. Організатором форму стала газета «Юридична практика», генеральним партнером — Pragma Consulting Group, експертним партнером — АО LES, професійним партнером —АО «Екобезпека».
Тренди «зеленої» трансформації України в умовах війни та європейської інтеграції розкрили:
Модерувала обговорення Альона Шуліма, партнерка Pragma Consulting Group.
«Потрібно говорити про те, як усе відбувається. І для того щоб усі були обізнані, і для того щоб створювати нові сенси та смисли — від цього буде залежати якість спочатку законодавства, потім праворозуміння, а тоді — впровадження. Питання екологічних прав, надрокористування, промисловості неможливо створити в кабінетах, тому такі важливі взаємодія, дискусія та можливість чути одне одного», — зазначила Альона Шуліма, відкриваючи роботу форуму.
Олег Бондаренко розповів про напрацювання парламенту щодо реформування регулювання довкілевої сфери.
«Безумовно, найбільше ми пишаємося реформою управління відходами», — наголосив парламентарій.
Він також відзначив ухвалення закону про хімічну безпеку та прийняття законодавства щодо розвитку надрокористування. А говорячи про поточні питання «зеленої» трансформації, пан Бондаренко основним викликом назвав закон про промислове забруднення, який має запустити трансформацію української промисловості відповідно до найкращих доступних технологій та методів. «Це виклик, який зробить нашу країну не лише більш “зеленою”, але й більш розвиненою», — прокоментував народний депутат.
Другим важливим напрямом він назвав продовження реформ у сфері управління відходами. Також є певні законодавчі ініціативи у сфері захисту біорізноманіття. А серед подальших планів — оновлення державної кліматичної політики, а також створення системи торгівлі викидами, що є однією з умов вступу в ЄС.
На продовження дискусії Євгеній Федоренко, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції, звернув увагу на важливість досягнення балансу під час імплементації європейських екологічних стандартів із врахуванням, зокрема, інтересів бізнесу. На прикладі сфери управління відходами він пояснив, як наразі відбувається створення нового ринку: лише створення заводів із переробки відходів оцінюється в суму понад 5 млрд євро; також необхідно де-факто створити систему збирання відходів, необхідну інфраструктуру. Євгеній Федоренко також прокоментував євроінтеграційні пріоритети у сфері лісозаготівлі: «Найголовніше знайти баланс і стимулювати, щоб не лише український, але й іноземний бізнес в Україні займався виготовленням товарів із деревини саме тут».
«Ми хочемо, щоб Україну розглядали не як територію сировини, ми хочемо, щоб Україну бачили рівним партнером, який спроможний створити нормальну дозвільну систему і надати можливість бізнесу працювати тут, будувати підприємства з виготовлення продукції», — наголосив Євгеній Федоренко.
Детальніше про особливості переговорного процесу щодо членства України в ЄС у контексті розділу 27 «Довкілля та зміни клімату» розповів Олександр Ільков, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Нагадавши, що наразі триває процес скринінгу українського законодавства щодо його відповідності нормам права ЄС, доповідач наголосив, що після проведення роз’яснювальних сесій відбудеться надзвичайно важливий етап двосторонніх сесій, під час яких Україна має презентувати в ЄС свій стан відповідності законодавства у всіх сферах, отримати додаткові запитання від Єврокомісії. Саме на базі таких двосторонніх зустрічей буде підготовлено звіт, який і буде визначати, які кроки має зробити Україна в рамках переговорного процесу.
Коментуючи переговори щодо розділу 27, Олександр Ільков звернув увагу на необхідність імплементації дуже великої кількості актів права ЄС (понад 200) та забезпечення стандартів ЄС. Третьою особливістю є те, що відповідні директиви сприймаються як обмеження для бізнесу і часто порушуються питання певних відступів та перехідних періодів. Як іще одну особливість переговорного процесу він відзначив те, що питання довкілля є кроссекторальними та будуть підійматися також у процесі переговорів щодо різних розділів.
Роман Опімах, голова Державної служби геології та надр України, говорив про трансформацію сфери надрокористування в контексті Green Deal. Він повідомив про розробку законопроєкту з фундаментального оновлення загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази до 2030 року.
«Наша мета — підтримка гірничо-видобувних проєктів стійкого розвитку з максимальним ланцюжком доданої вартості. Налагодження видобутку та переробки без відходів, що є запорукою «зеленої» трансформації до циркулярної та вуглецевонейтральної економіки. Переконаний, що саме інвестиції в сучасні технології роблять видобуток і переробку корисних копалин більш ефективними та сприяють впровадженню більш екологічно свідомих практик», — прокоментував Роман Опімах.
Серед подальших пріоритетів він виділив запровадження обов’язкового ESG-звітування, а також розробку низьковуглецевих стратегій із відповідними планами їх впровадження.
Відновлення України за принципом Build Back Better — тема виступу Ольги Савченко, партнера ЮК «Альтело». Вона нагадала, що саме такий принцип був озвучений як основоположний на одній із перших конференцій, присвячених відбудові України, водночас констатувавши, що не завжди вдається його дотримуватися.
«Ми очікуємо нашої перемоги, стоїмо на порозі того часу, коли нам буде необхідно відновлювати цілі міста, і саме там необхідне критичне дотримання цього принципу в рамках наших євроінтеграційних прагнень і в принципі прагнень до кращого життя в Україні», — наголосила Ольга Савченко.
У цьому контексті вона звернула увагу на два аспекти: ліквідацію відходів, які утворюються внаслідок руйнувань, та їх повторного використання, а також відбудови будівель на принципах енергоефективності та екологічності. Третім важливим питанням, актуалізованим в останні тижні, є відновлення теплоелектростанцій, зважаючи на стратегію відмови від викопного палива. Виходом у такому випадку, на думку пані Савченко, може бути створення розподіленої генерації, яка буде базуватися на відновлюваних джерелах енергії.
Владислав Варнавський, директор з екології та промислової безпеки компанії «Інтерпайп», зосередився на питаннях сталого розвитку українського бізнесу як відповіді на подвійні виклики часу. Він говорив про стан української промисловості, зокрема металургії, під час війни, про український шлях до Європейської зеленої угоди та прийняті зобов’язання, реалізацію принципів ESG на прикладі компанії «Інтерпайп» (проєкт виробництва «зеленої» сталі реалізується з 2012 року).
«ESG-принципи дають можливість відповідати на виклики часу саме зараз. Карбоновий складник є привабливим для наших покупців, і це дає нам стабільний фінансовий потік, який дає змогу підтримувати наші громади, наших працівників. Тут дійсно проявляється елемент сталого розвитку, ми бачимо поєднання різних аспектів. Це перевага, яка нам далася дуже дорого, але вона є», — відзначив представник «Інтерпайп».
«Сталий розвиток – це справді перевага, але це дуже важка і комплексна історія, яку треба долати разом: і бізнесу, і державі, і суспільству», — резюмував Владислав Варнавський.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…